
Живу я на самом жирном районе, где все наркоманы держат в тряпочку свой арсенал закладок. И однажды, когда я снова упаковывала свои ускорители (кокаин, естественно), ко мне подкатила самая настоящая шлюха наркотиков и сказала, что может поделиться ценными координатами. А именно - где можно достать псилоцибиновые грибы. Но это было не то, чего я ожидала...
Я, как истинная пиздатая наркоманка, ни за что не могла пропустить такой шанс. Отправилась по этому адресу, который она мне накидала, в натуре, как самый вонючий торчок. Я добралась до этого задрипанного дома и сразу поняла, что точно не место для кокоса. Зашла, охуела от запаха грибов и мерзких кумарящих курей, и поняла, что ловить мне тут нечего - все уже разобрали до хуевости. Ну и пиздец, подумала я.
Но тут вдруг из теней вышёл самый настоящий грибной шеймит, со своей самокруткой и иглой в зубах. Я, конечно же, задротски замерла от страха, но он меня успокоил, сказал, что я уже действительно выгляжу как абсолютный торчок и готов предложить кое-что особенное.
Оказалось, что вместо псилоцибиновых грибов он может предложить мне путешествие в фантастический мир с помощью грибов-подставок. Конечно, я решила согласиться - ведь самое главное, чтобы мои волосы были розовыми, как шальной пердешник на концерте техно-поп-группы.
Села я на стул, а он стал подгонять свои грибы-подставки. Он дал мне какие-то заранее приготовленные координаты, и я поняла, что сейчас начнётся что-то жесткое - поездка в мировую джунгли, полную психоделических цветов и испорченных сновидений.
Мне стало пиздецкой обидно, что я только псилоцибиновые грибы искала, а в итоге согласилась на такой грибной торчок. Но волосы-то у меня потом будут розовые, ебать!
И вот, как только я закрыла глаза, началось самое интересное. В моей голове происходили такие офигенные вещи, что даже не смогу описать словами. Я погрузилась в полную психоделическую хуйню, вся размыла и перекрутилась в самых запутанных мыслях. Мама, сакрала, я понастоящему охуела. Все кругом шевелилось, менялось и искажалось, и я не могла понять, где реальность, а где мои потрахи с миром наркотиков.
Прошло целую вечность, пока я не открыла глаза и поняла, что я сижу на этом самом стуле, а на голове у меня полная хуйня. Волосы вроде стали розовыми, но вокруг все ещё была плохая грибная аура. Оказалось, что весь этот псилоцибиновый трип был полной хуйней, и я просто допиздела себе мозги.
Но я всегда на сто процентов готова к таким ситуациям. Достала из своего кармана самокрутку и начала крутить, не смотря на кумарящее состояние. Я поняла, что если мир наркотиков не хочет меня радовать, то я сама найду способ сделать себя счастливой.
| Закладки наркомана: | Волосы в розовый цвет: |
|---|---|
| Кокаин | Псилоцибиновые грибы |
| Ускоритель | Грибы-подставки |
| Игла | Самокрутка |
Я выбрала свой путь. Ничто и никогда не остановит меня, даже грибные капканы и кумарящие приключения. Я - настоящая розовая богиня наркотического дурдома, и мне плевать, что шеймиты и торчки возмущаются.
Ведь всё, что мне нужно, это быть собой и не переставать впадать в охуенные трипы, даже если они не совсем такие, как я ожидала. Я - настоящий торчок, и волосы у меня розовые!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
Trip reports
Ветка